Перспективи розвитку мінерально-сировинної бази України на основі геолого-геофізичних досліджень
В рамках творчої співпраці між ДП «Українська геологічна компанія» та Інститутом геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України проводяться дослідження одного з найперспективніших районів Українського щита – Побузького гірничорудного району та інших перспективних ділянок на корисні копалини. Під час спільних досліджень розглянуто роль і можливості української геологічної науки, виробництва та інвестиційного капіталу у відбудові
народного господарства України.
За своєю відносно невеликою територією Побузький гірничорудний район відзначається надзвичайно широким спектром родовищ і проявів металічних і нерудних корисних копалин. За цією ознакою він може бути порівняний із найвідомішими світовими гірничими агломераціями. Майже всі сировинні об’єкти в межах району знаходяться на різних стадіях вивченості, і тому для подальшого промислового освоєння потребують більш детальних геолого-геофізичних досліджень.
З 2020 по 2024 рр. одержані наступні результати:
1. Співробітниками відділу геофізичних досліджень ДП «Українська геологічна компанія» та відділу тектонофізики Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України була побудована, опублікована та роздрукована у відповідному масштабі Структурно-петрофiзична карта масштабу 1:100 000 Побузького гірничорудного району (Гінтов та ін., 2020).
2. У зв’язку з широким розгортанням як у світі, так і в Україні, досліджень з глибинної водневої дегазації Землі та пошуків геологічних структур, в яких вона може бути виявлена, розглянуто специфічні особливості розломно-блокової будови Подільського і Волинського мегаблоків Українського щита, а також Волино-Поліського вулканоплутонічного поясу. Особливу увагу звернуто на Горинську, Рівненську, Немирівську, Звіздаль-Заліську та деякі інші зони розломів, у межах яких з нової позиції розглянуто вже відомі та виділено інші локальні структури концентрично-зональної будови, які можна з певною ймовірністю пов’язувати з процесами трубної дегазації мантії (Ентин и др., 2020).
3.У співпраці з відділом геодинаміки та геотермії (у минулому відділ тектонофізики)Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України наведено перелік найбільш підготовлених до промислового освоєння і інвестиційних вкладень родовищ і рудопроявів корисних копалин. Для деяких з них наведено склад руд і вміст корисної речовини.Зазначено, що за умов реалізації всього економічного потенціалу промислового освоєння графітових руд району Україна могла б стати світовим лідером у цій галузі і одержувати значні кошти на відбудову порушеної війною промисловості (Єнтін та ін., 2023).
Особлива увага приділена необхідності в сучасних умовах створенню нового кластеру видобутку залізорудної сировини на базі кварцит-магнетитових та карбонат-магнетитових родовищ Середнього Побужжя (Єнтін та ін., 20241; Єнтін та ін., 20242).
4. Спільні дослідження були продовжені в 2024 р., і були пов’язані з вивченням особливостей генезису та мінералогічного потенціалу Чемерпільської залізо-магнетитової структури та її відмінності від інших подібних об’єктів Середнього Побужжя (Єнтін та ін., 20243).
Встановлено, що промислово-мінералогічний потенціал структури близько 100 млн т магнетитових кварцитів і карбонатних утворень, а також 2 т екзогенного золота у корі вивітрювання. Золоторудний потенціал корінного золота в межах Чемерпільської структури за рядом об’єктивних і суб’єктивних причин залишається не оціненим, хоча існують вагомі геолого-геофізичні передумови для його суттєвого існування.
За структурно-тектонічними ознаками, петрофізичним і мінералогічним розмаїттям досліджувана структура може бути віднесена до локальних трубних вулкано-магматичних об’єктів. Її найближчими добре вивченими геологічними аналогами можуть бути такі докембрійські «стратифіковані» залізооксидно-золото-мідні родовища, як Салобо та інші рудного району Каражас у Бразилії. Для геологічної верифікації нових висновків щодо особливостей будови Чемерпільської структури та її дійсного рудного потенціалу необхідно продовжити її вивчення на базі насамперед даних цільового структурно-пошукового буріння і глибинних методів сейсморозвідки та електророзвідки. Економічна ефективність видобутку основних корисних компонентів цієї структури — золота та магнетитового заліза — може бути підвищена в разі супутнього використання нерудних кальцифірів для виготовлення агломераційного флюсу, розкислення ґрунтів, сировини для автодорожнього покриття.
5. Як результат спільних досліджень ДП «Українська геологічна компанія» та Інститутом геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України у 2024 році було опубліковано монографію «Побузький гірничорудлний район Українського щита (геологічна будова та оцінювання перспектив на корисні копалини)» (Побузький…, 2024).
У даний час колектив ДП «Українська геологічна компанія» разом з колективом відділу геодинаміки та геотермії і відділу геомагнетизму Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України досліджують Хмільницький структурно-тектонічний вузол, котрий є неординарним для Українського щита випадком наявності в його південно-західній частині (Бердичівське підняття), на перетині трьох глибинних розломів, яскраво проявленої глибинно-проникливої подрібненої ділянки кристалічного фундаменту, яка супроводжується кислим магматизмом, родовищами і рудопроявами радонових вод, урану і широким колом ознак на присутність тут корінних родовищ алмазів.
Перелічені дослідження ДП «Українська геологічна компанія»спільно з відділами геодинаміки та геотермії і геомагнетизму Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України виявляють значний вплив на поліпшення економічної ситуації в Україні шляхом залучення до пошукових робіт в межах Українського щита місцевих та іноземних інвесторів.
Публікації:
Гінтов ОБ., Єнтін В.А., Мичак С.В., Фарфуляк Л.В.Побузький гірничорудний район Українського щита. Структурно-петрофізична карта кристалічного фундаменту та деякі питання геології раннього докембрію. Геофізичний журнал, 2020, 42(3). С. 16-46. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i3.2020.204699
Ентин В.А., Гуськов С.И., Дзюба Б.М., Гинтов О.Б., Орлюк М.И., Мычак С.В. К вопросу о возможной дегазационной природе некоторых локальных структур концентрично- зонального строения на территории Волыно-Подольской плиты и западной части Украинского щита и пути их последующего изучения. Геофізичний журнал, 42(6). С. 36-58. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i6.2020.222282
Єнтін В.А., Гінтов О.Б., Мичак С.В., Павлюк В.М., Ніколаєвський В.П. Перспективи Побузького гірничорудного району як агломерації родовищ рудних і нерудних корисних копалин для відбудови народного господарства України у післявоєнний період. Геофізичний журнал, 2023, 45(6), С. 3-35. https://doi.org/10.24028/gj.v45i6.293305
Єнтін В.А1., Гінтов О.Б. Орлюк М.І., Павлюк В.М., Мичак С.В., Бакаржієва М.І., Марченко А.В. Побузький гірничорудний регіон як новий центр розвитку залізометалургійної промисловості України Матеріали конференції «Залізорудні родовища України: сучасні проблеми та перспективи розробки». С. 62-65. 2024 р. http://www.geol.univ.kiev.ua/docs/conf/2024/Thesis_Workshop_2024.pdf
Єнтін В.А2., Павлюк В.М., Гінтов О.Б., Орлюк М.І., Бакаржієва М.І.До розширення бази інвестиційних геолого-промислових пропозицій Побузького гірничорудного району. Дев’ята міжнародна науково-практична конференція: Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування. 7-11 жовтня 2024 р., Україна, м. Львів. С. 108-114. https://conf.dkz.gov.ua/files/2024_materials_net.pdf
Єнтін В.А3., Павлюк В.М., Кислюк В.В., Бакаржієва М.І., Мичак С.В., Гінтов О.Б. Чемерпільська гравімагнітна аномалія як сучасне відображення унікальної докембрійської вулкано-плутонічної магнетито-золоторудної структури Українського щита (Середнє Побужжя). Геофізичний журнал, 2024, 46(5), С. 52-72. https://doi.org/10.24028/gj.v46i5.301568
Побузький гірничорудний район Українського щита /за ред. В.І. Старостенка, О.Б. Гінтова, С.В. Мичака/. Київ, Наукова думка. 2024.309 с. https://doi.org/10.15407/978-966-00-1959-1
Prospects for the development of the mineral and raw material base of Ukraine based on geological and geophysical research
Within the framework of creative cooperation between the State Enterprise “Ukrainian Geological Company” and the S. Subbotin Institute of Geophysics of National Academy of Sciences of Ukraine, research is being conducted in one of the most promising areas of the Ukrainian Shield – the Bug Mining District and other promising areas for minerals. During joint research, the role and possibilities of Ukrainian geological science, production and investment capital in the reconstruction of the national economy of Ukraine were considered.
From 2020 to 2024, the following results were obtained:
1. Employees of the Geophysical Research Department of the State Enterprise “Ukrainian Geological Company” and the Tectonophysics Department of the S. Subbotin Institute of Geophysics of National Academy of Sciences of Ukraine was constructed, published and printed at the appropriate scale Structural and petrophysical map of the Bug Mining District at a scale of 1:100 000 (Gintov et al., 2020).
2. In connection with the widespread deployment both in the world and in Ukraine of research on deep hydrogen degassing of the Earth and searches for geological structures in which it can be detected, the specific features of the fault-block structure of the Podolian and Volyn Domains of the Ukrainian Shield, as well as the Volyno-Podilsk volcano-plutonic belt (Entin et al., 2020).
3. In cooperation with the Department of Geodynamics and Geothermy (formerly the Department of Tectonophysics) of the S. Subbotin Institute of Geophysics of National Academy of Sciences of Ukraine, a list of the most investment-ready deposits and mineral occurrences is presented. For some of them, the composition of the ores and their useful substance content are specified. It is noted that under the conditions of realizing the full economic potential of the industrial development of graphite ores of the region, Ukraine could become a world leader in this field, securing significant funding for rebuilding its war-affected industry (Yentin et al., 2023).
Particular attention is paid to the need in modern conditions to create a new cluster of iron ore mining based on quartzite-magnetite and carbonate-magnetite deposits of the Middle Bug area (Yentin et al., 20241; Yentin et al., 20242).
4. Joint research was continued in 2024, and was related to the study of the features of the genesis and mineralogical potential of the Chemerpil iron-magnetite structure and its differences from other similar objects of the Middle Bug area (Yentin et al., 20243).
5. As a result of joint research by the State Enterprise “Ukrainian Geological Company” and the S. Subbotin Institute of Geophysics of National Academy of Sciences of Ukraine in 2024, the monograph “The Вug mining area Ukrainian shield (geological structure and assessment of mineral resource potential)” was published (Bug…, 2024).
Currently, the staff of the State Enterprise “Ukrainian Geological Company” together with the staff of the Department of Geodynamics and Geothermy and the Department of Geomagnetism of the S. Subbotin Institute of Geophysics of National Academy of Sciences of Ukraine are investigating the Khmilnyk structural-tectonic joint, which is an extraordinary case for the Ukrainian Shield.
The listed studies of the State Enterprise “Ukrainian Geological Company” together with the Department of Geodynamics and Geothermy and Department Geomagnetism of the S. Subbotin Institute of Geophysics of National Academy of Sciences of Ukraine have a significant impact on improving the economic situation in Ukraine by attracting local and foreign investors to exploration work within the Ukrainian Shield.
Publications:
Gintov О.B., Entin, V.A., Mychak, S.V., & Farfuliak, L.V. (2020). The Bug mining area of the Ukrainian shield. Structural-petrophysical map of the crystalline basement and some problems of the Early Precambrian geology. Geofizicheskiy Zhurnal, 42(3), 16–46. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i3.2020.204699
Entin, V., Guskov, S., Dziuba, B., Gintov, O., Orlyuk, M., & Mychak, S. (2020). The possible degassing nature of some local structures of concentric and zonal structure on the territory of the Volyn-Podolye plate and the Western part of the Ukrainian Shield and the way of their subsequent study. Geofizicheskiy Zhurnal, 42(6), 36–58. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i6.2020.222282
Yentin, V., Gintov, O., Mychak, S., Pavlyuk, V., & Nikolaevsky, V. (2023). Prospects of the Bug mining district as an agglomeration of ore and non-ore mineral deposits for the reconstruction of the national economy of Ukraine in the post-war period. Geofizicheskiy Zhurnal, 45(6). https://doi.org/10.24028/gj.v45i6.293305
Yentin V.A1., Gintov O.B. Orlyuk M.I., Pavlyuk V.M., Mychak S.V., Bakarzhieva M.I., Marchenko A.V. Bug Mining Region as a New Center for the Development of the Ferrometallurgical Industry of Ukraine Materials of the Conference “Iron Ore Deposits of Ukraine: Current Problems and Prospects for Development”. P. 62-65. 2024. http://www.geol.univ.kiev.ua/docs/conf/2024/Thesis_Workshop_2024.pdf
Yentin V.A2., Pavlyuk V.M., Gintov O.B., Orlyuk M.I., Bakarzhieva M.I. (2024) To Expand the Base of Investment Geological and Industrial Proposals of the Bug Mining District. Ninth International Scientific and Practical Conference: Subsoil Use in Ukraine. Investment Prospects. Ukraine, Lviv. P. 108-114. https://conf.dkz.gov.ua/files/2024_materials_net.pdf
Yentin, V3., Pavlyuk, V., Kyslyuk, V., Bakarzhieva, M., Mychak, S., & Gintov, O. (2024). The Chemerpil gravimagnetic anomaly as a modern reflection of the unique Precambrian volcanic-plutonic magnetite-gold mineralisation structure of the Ukrainian Shield (Middle Bug area). Geofizicheskiy Zhurnal, 46(5). https://doi.org/10.24028/gj.v46i5.301568
The Вug mining area Ukrainian shield (geological structure and assessment of mineral resource potential) /ed. V.I. Starostenko, O.B. Gintov, S.V. Mychak/. Kyiv, Naukova Dumka. 2024. 309 p.
